Моє літо цього року пройшло на колесах. Не знаю, хто і про
що подумав та я маю на увазі велосипед ;)
Ми з майбутнім тоді ще чоловіком, який пристрасно розділяє
зі мною задоволення велосипедних прогулянок, подарували на день народження один
одному двохколісних коників.
Раніше я активно тестила велосипеди напрокат, та порахувавши
витрачені гроші на оренду: від 40 грн/годину, якої катастрофічно мало та й
велосипед за ці гроші буде найпримітивнішим - зрозуміла, що є сенс придбати свого коня )
найкрутіший з тих, які я брала напрокат ever - американець specialized
АЛЕ! Треба, звісно, врахувати:
- Як часто ви будете ним користуватись?
- Місце його паркування, а вони потребують чимало простору – перевірено!
Проте найвагомішим аргументом для мене стало те, що
відчуття, коли ти мчиш на своєму конику незрівнянні з поїздкою на орендованих
велосипедах.
Нещодавно спілкувалась зі своїм екс-колегою, який нещодавно також придбав велосипед: «Неначе в дитинство повернувся», - сказав Олег і я з ним
згодна )
Велосипедні прогулянки містом – це цікаво, але для мене, дещо
нервово, коли я виїжджаю на проїжджу частину. Завдяки моєму мужчині, я вже
впевненіше відчуваю себе на дорогах і намагаюсь бути максимально толерантним
учасником дорожнього руху - чого не
скажеш про більшість наших водіїв.
А тому, при найліпшій можливості, я не втрачаю шанс поганяти
полями/лісами, де під колесами тріщать жолуді, у вухах чути свист вітру і немає
жодних світлофорів.
Цим літом я побила свій перший серйозний рекордик – 35 км за
майже 3 години ) Далі – більше.
Є геніальна ідея: дістатись на велосипеді з Києва до нашого села, а
це – 120 км! Хто знає, чого мені заманеться наступного літа, яке я вже з
нетерпінням чекаю.
Цим літом я, як потужна сонячна батарея, ввібрала в себе
максимум тепла і енергії, яких мені неодмінно вистачить на 9 місяців прохолоди
і морозів )))
Наснаги вам на звершення геніальних планів у новому сезоні!
Ваша Я!