Київські морози застали всіх неочікувано і змусили повитягати
з шафи найтепліші жупани, штанці, шкарпетки і шапки. Утеплювались хто чим міг.
Я ж встигла дов’язати собі теплі штанці, які всім знайомі з дитинства як
рейтузи.
Хто мене знає чи читає, той знає, що я давно в’яжу і безмежно люблю цю справу. Так ось, ідея зв’язати собі такі теплі штанці в мене з'явилась ще у вересні, але реалізована була на початку січня і саме перед найлютішими (в цьому році, як я сподіваюсь!) морозами.
Трішки історії: слово рейтузи має німецьке походження і використовується
для позначення штанів для їзди верхи. Як розказує вікіпедія, такі штани входили
до складу обмундирування кавалерії європейських країн в XVIII-XIX століттях.
В нас же рейтузи – це довгі жіночі або дитячі вузькі
трикотажні штани в'язані з вовняної або трикотажної пряжі.
Для своїх я обрала твідову пряжу, в складі якої 70% вовни та
30% льону. Вийшло тепло і навіть з невеличким ефектом "кусь-кусь",
який в мене асоціюється виключно з дуже теплими речами.
Вибір впав на колір індиго і найпростішу в’язку спицями – панчішну.
З плюсів носіння рейтузів можу сказати, що вони теплі та зручні.
Якихось великих мінусів назвати не можу, але попереджу, що будь-яка в’язана річ
(не дивлячись на щільність в’язки) під час вітру продувається + я б
рекомендувала в'язати рейтузи, які будуть не надто щільно прилягати до ніг, бо
є особливість - "видуваються коліна". І якщо на штанях більш
вільніших цей ефект буде менш помітним, то на дуже вузьких – кидатиметься в
око.
Не мерзніть і бережіть себе!
Ваша Я!
Пі.Сі. маєте бажання отримати такі рейтузики - беріть у руки спиці і вперед - це не так складно, як здається ;) А якщо спиці у ваших руках не прижились - пишіть мені тут або в instagram, де я, до речі, описувала процес виготовлення штанців ;) утеплю вас та ваші ніжки ;)